задувати — 1 дієслово недоконаного виду починати дути; гасити задувати 2 дієслово недоконаного виду пускати в дію про домну … Орфографічний словник української мови
задування — I я, с. Дія за знач. задувати I. II я, с., тех. Дія за знач. задувати II … Український тлумачний словник
задуватися — I і задима/тися, а/ється, недок. Пас. до задувати I і задимати 3), 4). II а/ється, недок., тех. Пас. до задувати II … Український тлумачний словник
задути — I див. задувати I. II див. задувати II … Український тлумачний словник
завівати — а/є, недок., заві/яти, і/є, док. 1) тільки недок., неперех. Злегка віяти; повівати. 2) неперех. Задувати, проникати куди небудь. || безос. 3) перех. Віючи, наносити, насипати чого небудь у щось, кудись (про вітер). || Засипати, заносити кого , що … Український тлумачний словник
задимати — див. задувати I … Український тлумачний словник
віяти — I 1) (про повітря рухатися), повівати, дути, подувати, подихати, подихувати, дихати, провівати, провіювати, провіяти, продувати, продути, продимати, дмухати, дмухнути, завівати, завіяти, задувати, задути, задимати, тягти, тягнути, потягати,… … Словник синонімів української мови
гасити — I (припиняти горіння, світіння чого н.), загашувати, загашати, загасити, згашати, згасити, погашати, погасити, пригашувати, пригашати, пригасити, у[в]гашати, у[в]гасити; заливати, залити (рідиною); задувати, задути, задимати (дуючи на вогонь) II… … Словник синонімів української мови
